порехожа
Молодість, енергія, здоров'я і краса...Дала природа їй свіжу шкіру як роса,
Великий таз, щоб легше було родити їй дітей.
Щоб молоком скормити, надала грудей.
І тут би залишилося лише радіти такій шкурці,
Якби не одне "але" - але дали її цій тупій курці.
Знахабніле бидло бачу я перед собою,
Що всім своїм виглядом зве до бою.
Ще тлів шанс в моїх думках,
Але тут бачу цигарку в її руках.
Через секунду недопалок лежить вже на дорозі...
Подумав я "яка важка зараза, навіть втримати невзмозі!"
Звичайно жарт, але знову я не розумію цю природу -
Навіщо давати тіло подібному уроду.